Words, identity, emotions
The archive of
Lemko radio
About the culture, people and places of Lemkovyna.
Podcasts, conversations, memories, music.
Ep. 317
70% #317 - Михал Михайлишын, Балутянка (1 част), 16 ІІ 2019
Episode description
Каждый Лемко – то в душы поета. І не є ріжниці, в якій спосіб творит поезию: різбит, вышыват, ткат, садит квіткы ци выдумує новы співанкы. Сме в селі Гутиско, барз мале село в Тернопільской области, знане з різбярства, яке тіж ма свого поета. То – Михал Михайлишын – котрый вродил ся в Балутянці. Простый, але глубокій чловек. І великій патріота вшыткого, што лемківскє…
Automatic transcript
Видам вас ми слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Доколи проваджю вас та ди дорогы слухаче де сме уж были Але як то іщы давно повідзено не можеме другій раз глуйти в тоту саму ріку зато ж іщы в давным Римі прорит сяно же вшытко дече вшытко ся змінят внеска підеме в село Гутиско село лемківскых різьбарів Але в лешній різьбі уж было нераз повіджено В нашых передачах у тотім селі брали участ знаний майстер Данило Долиньскій а тиж Михал Звійскій по гутискій Музею різьбы нас провадила надія Троян а другій Маленькый Лемківскій Музей так бы повісти краєзнавчий етноґрафічний нам представил товды Марян Михилишын і в різбі мы бесідували не лем в контексті гутиска было дуже ріжных нашых едиций В інчых передачах і чысленных інтервю тота різьбарска тема была дос шыроко представлена нашым слухацям Зато внеска уж не будеме оповідати о різьбарок з Болютянкы Вількы ци інчых лемківскых сел не будеме бесідувати о тім як радо купували іх творы на курортах Рыманів і Ілониць ани о тім як шыроко розвивало ся тото мистецтво ци ремесло по выселіню Лемків в радяньску Украіну Петіюсь знате же село Лутиско в бережаньскым реґіоні Чернопільской области де выселили ся майстры чарівникы з Вількы і Болюдзянкы остало знаным в <unk> сімдесятых навет роках знаным Центром Різбарства На жаль днеско лемкількуры мешканців гутиска занимают ся тотым ціковым ремеслом Єдны вмерли одышли уж старшы поколіня другы выіхали глядаючі суй ліпшого місця і ліпшых зарібків Но і так покус покус село в Змалілу єст ту може зо <unk> хыж і може кус більше як <unk> мешканців Гутиско оддалене о трімотры од шосе же лучыт бережаны з рогатином Рідко до села зізджат автобус мало єст такых рейсів і переважні мешканці ідут до того што се піше През село виды і желізна дорога лем же потягы єздят ту два раз на добу в єдну сторону раз і в другу раз А околиця ту прицюдола І кус направду припоминут Лемковину Вшытко ту маленькы гібы зболкули і школа така маленька лем для першой четвертой клясы і клуб і церков і вшытко решта При кінци літа пришли єм в утиско на Кєрмиш справляют го на першуматку біжю ци то на Успеніє пресвятій Гівы Мариі то православна церков Кєрмиш ту то три в єднім церковны свято Ден Села і міні лемківскій фестіваль Акурат минуло тепер піл рока од того кєрмешю але мі то ниц не вадит і зато даме до днешньой передачы дашто з той концертной проґрамы Думам же буде пасувати Народне Аматорскє Хор Покрова Лапшыньско Сільского Клубу участникы фестівалі в конкурсі в Тернопис Хормайстер Олег Пашуляк Выгорю зала найґє воды до Милоса пасоти І власні там на кім кєрмеше на кім святі познакомило м ся з паном Михалом якого недавно были єм в густях Михал Михайлишын ту місцевый поета Повіля єм Вам же хоц гутиско і маленькє землювали вшытко што треба там єст і поета свій тыж Єст ту цікаве джерело бє зо землі Спід Горы і повідают же вода там особлива сріберна і барз барз здорува власні ту накєрме ся все урочысто служат молебен ту зачынат ся ціла проґрама і недалеко того джерела стоіт і хыжа пана Михала Музе в лесні тота Цар Вода дає йому натхненя до поезиі Михал Михилишын жыє зо женом яка болгу жаль юж не тямит себе лем лежыт і потрібує опікы Зато діти якы вылетіли з гнізда юж своі гнізда суй збудували приходят до гутиска жебы до што помучы може і зато пан Михал так радий густям І мене тиж себе принял барз щыро Но што же смутрю на природу доокола та як ту не писати вершы Як ту прекрасні Нуле і я спрібую покыли оду од шосейной дорогы до села дашто тиж выдумати нуле Бойковий світ доколи близко Три кілометры і гутиско Колиси ту гріла Гута і краса выходила дута з рук майстрів угню шкла і воды погарі фляшкы ци оздобы но згасла гута лем гутиско остало пуй як назвиско і розметаны шкла ковалкы ту для праправнуків забалкы Вік шкльоной кросы минул довно і деревяний вступил словно куряны під Высокє Демня привезли гев лемківскє племя А люде з лемківского краю зробити праві вшытко знают але іх дуся розкрылена се лем в природі задивлена І в дырві кльоці з тартаку виділи цяры звірів птахів і знали тото выізбити з заклятя як освободити Но чудя земля то не свує ниц рону в серци не загуіт І хоц подібны краєвиды но то лем товдры небескы а туга гризе душу губит што ж Даме єй дерево зубы най грызе кльоцы дырла пнякы фиґуры гійбит всилиякы Най туга бы хоц што робила лем жебы душу не згубила Яли ся різьбы як ратунку Творчости черівного трунку І юзь з гутиска з гнізда свого Летит різьбарів світ прямного Жебы світ Лемкам ся дивувал Іх тугу красу лем купувал І вылетіли і змаліло веселе село Выду біло Улийці штырі кінци світа Квадрат гутиско біло світло і смутрю з горя в долину баікове село Білы сины хыжучкы гібытоскынучкы з скарбами лежат по горбуцьках дерева як вышый тятункє іє кряків пружкы як коронкы Село в долині як в колисі Спит в снігах тихо Ниць не писне нихто не крічыт ниць не дуднит Лем кугут узвиш ся в полудне І лем потісьок бесідує І кадька сміє ся жертує Звіздочкы снігу барз пуволи поєдній летят сой додулу село не село куля ськляна не хыжкы гейбы порциляна І дрібний світ там заключений Як в леґі гейбы замерзнений А зрушиш кулю сніг огорне тот світ і білым буде чорне Ой ой ой ой ой покыль я штоси такє выдумувалам по дорозі то Юз єм пришла до пана Михала родом зо славной болютянкы Но то подме подме скор ся дохыж просиме слухати нашу бесіду Повідте да вы робили <unk>надцет руків чобнадсят я зробил лізьбаром за лізбарком ся ном а потім є был завідучым ся сувінірно осахых Бержанах Я каждий місяц мал приняти різбу од нашых хлопців робили бу там переважно робили вшыткы Лемкы зутиска і нитівку зутиска і туту різбу значыт Вы догоры направити на певну базу жебы они перечыслили грошы і жебы хлопчыскы дістали зарплату Я <unk>надцет років робил за ведучым сувірным Усеху І франківскы ізы часу там были дві базы была областна база дале як не борошаме я забыл на никівлиси і два укрант а дла укры галантерея і на тоты базы розы а найчастійше я влозы свою продукцию гвіл там гультує мене были дакы добре знайомы хоц то в быливяньскій уладі называло што што не было ниеклюпсиі але я приіхал в давнам певну чесинкы чыташків і там было выгідно і мі было выгідно і хлопчыском половином бы зарплату брали боріжбы то не так корсували ся тертес не користує ся великым попыт але Я спочатку роблю посм а потым Я поіхал нашу звязкы был так напригляд доворити ся якій певний лі як бы повісти мам Певну можливіст таку може психулизму яку вы были комуніка чловеком Не лем такя не прихвали Все вже треба з кым в церы находит ев звязкы І самы різбили ся Были такым <unk> начальником Забіничы зваю завідуючым сувінірну цеху Єс Ґуру забіду зал сувінірну цеху Был при рай пкомбінаті Бержаных бержанах были два сувіні рецефы при Ліс госпон был і другій при тым другій рай пунбуткобінаті был суєницех я был в нім друтым завідуці Аж покы не розлитіл ся Радянскій Союз по тым як Союзозлиця різьбары мали можливіст продавати різбу богішла за гранисом і тото ся розлітіли я спішу на пенсию товды першы діяности не я пізнійше пішу было То выли різбаром а пак ы были Начальником різбарского церква дотаку Завідуючий або повісти начальний внутрі простійше назвали неофіцияльно завідуючий сувірного церква або як міста хтось дахто так туж начальник тотыкє было принято просібісі просі бесіді так курсы Тяжко жыти такы грошы іщы самому жебы мало з кым спілкувати ся а уж і так ваше же она хворой час Так она хворіє уж три рокы майже лежыт она Безпомочна быт склірось і так скрутил же она не бесідує ни і кормят і перебідівают і вшыата ни до чого Ваш клайто вымати дві дівкы Я оженю ся фактично она мала двоє діте Імене зневыс ньом было же два сини і дівка То наймолодше тоташыт чекайте Вы як оженили ся вашом женою Яжды Яцы та мола діти як діти мело троє шістин троє пак для ониі хлопчыска Але ниєдно не жыє ту єдны в сусіднім селі єден буде была а дочка автырно пуст Так а вынаписали А тепер про себе Ага дос про себе більше такі ґногы Лемко єм з під Рыманова з лемківского села і для мене Украіна карта не выселя Я приіхал ту хлопчыну біды мы зазнали як голодны спід Одесы назад ся вертали Польскы хыжы розобрали чужы нашы люде А што гірше што зістало тепер нашым буде трудно было бідували не было што єсти І про тоты тяжкы часы хучу оповісти і бандуру быни мали Што уж хто не зістит чорний хліб был мі колачым як купили в місті Уж минулым і сім років до школыня дали навет грошы на зошети не каждий раз мали Як ділили батькам поле стали ґаздувати і потрохы трудны часы стали ся минати приведяньскій было тяжко владі ґаздувати і великы континґєнты молоко здавати стало по тым гірше знову коли гос завязали То на тотых трудо днях мы лем підупхали Тепер часы стали інчы є што ісий пити лем ся гривні ту насилі тяжко доробити Наша влада тепер стала є ся де подіти стары люди вымерают мало тіде в світи хыжы в селах порожніют як за давніх часів Але товды выселяли і Лемків і ляхів Тепер я юстарий Лемко Мам пенсию і грошы лем здоровя юж не купиш ниґд не выпросиш А тепер така трох реліґійна тематика худе Коли примітивне плащы появникы сут для себе простоі і Вам а так ж бы я што список такє серйозне Ну добре я Вам прочытал найтей ва З тобоє Господи лягаю з Тобой Господи встаю Тебе я Господи благаю Тебе Я Господи молю Зішли мы іти дух покоры Щоб я збагнул ся суть бутя з Тобою бути поєдино у кожну мить мого жытя Нехай ни бідчий ни тривога мою душу не споплить Хоц і важка моя дорога Дай Боже поміч благодат І хоц як трудно в дорозі міні не раз буде збрести та гідно Дай ми мі Боже той хрест зимний світ донести Ангел хранитель Хоц ніч закутала довкола все в своій чорні пильні Та божій ангель хронитель зі мною поруч вісні Він завжды поруч є зі мною о свійкы раз м не спасал Щоб мал в жыті свою дорогу і нею з господом вступал мне могло давно не быти і міг в інчій світи відійти та ангель Божій хоронитель зміг мене оберегти Небесний ангеле хранитель Тебе і Господа молю дай мудріст нам жытя прожыти і долю добру уж ішли Краю мій Лемківскій ты мій краю рідна сторона лемківскій ты мій краю Доле ты моя Я в твоі просторы піднайшол стижыну Ти мого жытя незвідана Перлина На сцені Народный Аматорскій Театр Украіньской Пісні Золота Лепа Бережаньского Районного Будинку Культуры Кєрівник Мария Вингринович Попівняк Колектив є частым гостим на багатьох фестівалях реґіону области Украіні І сьогодні выни завітали до нас і з лемківскыма піснями Чорна хмара Витаме вшыткых нашых гостий далекых витаме і близкых ветами витаме вшыткых гутыщанс З кєрмашем Вас питаме вас Не з кыме мам выконаме дві лемківскы співанкы слухайте язы штыри мыли вилия на Л Ойде моя Ры набра Він єй в доривра друге мовшымочевы Не жальме ру коркольме них тобо Жы то Ой як ся Лемко співат то аж ся ліс розвиват листя ся на нім трясе і трава ся гурі двиґат мара што я нашла лоята про то два но даня самотойна самоторна о одданя самотырна саморима о Анде поньта не про того Анде пойда не про того лем лемкы зама не о вызнажы высленжеб вызлежаня вызлеже Співаночкы моі де я вас сподію Піду си до леса там я вас посію Буду дівчатонька по грибы ходити Співаночкы моі будут находити Юзіп Поора юж поборонил мистярейстя Мелейта вешыстя вашы витай мланька витай здравай Тяжком поло восі ости лем полом посыти легше Юс єм покогосы і домів зносы в Ліждра небуде Жели в Лішра драли што Ючат потворны не будь пародны ры безсідойме буде шолнівесеньку ры І попридуляме тя до середані кай будеш мора запретулям тя до Сардань кай будеш мо бойкє а то волинянка настількы я знаю а то похотянка Щыро вітаю з вашым святом Ламкы то є такій нарід якій дуже люби жартувати І повім такє вам Здивало ся дікуме Єдна другій каже Йой кумо Як ся здивлю з кумом то нич то мі ся ліве око трепле А зараз для вас жертвівлива лемківска пісня Як Ємично бурі сел былостинно на самым фурту під пакою новостиновинно А Явийна ем новости было видно і архівичного лісел стидно на тоту бідлю купу Яс єма принесло яй гой принесло оносомі насв Як єзіма так єй зіма на лишыл лемпертка А што я буду робил го нещастны лемпер гей я гей гой я гей нещастнотыферка як єзімок є зімо на лишым лемпер Нарку куплятя буду парадниця а я собіщыго така молодиця я сущени <unk>o<unk>eauтку <unk>eo Другє слуха нска Сме в Тернопільской области Вережяньскым гіоні в селі можна так повісти лемківскым селі Гутиско Мы юж ту были у хлыстях ріжных мешканців Гутиска а гнеска пришли сме Хыжу де жыє місцевый поета Михал Михай Лишын і з ним наша гнешна бесіда То просиме слухати зас Рудиску се такє бояв я написали гім е написал втиску так А то є другє такє спогатру вдискы Село серед зеленых крутосхилів де горит світ і сон трава село дрімає в долині вєт ся з бійкою дальку лія хатины в садах потыпают і ніжет ся в сонці в уней буковый ліси споглядают з одной і з другой стороны І част тут немов не сплыває Не можу пинив ся на мить Та він як цви всюди минає Та він як усюди летит Ций край мене світом єднає Тут радіст і горе жывут А корды ме в небо злітают Щоб душу свою міг збагнути Знов ранок І знов ранок сонце встало Господ піднял нас знов зіснул обіцяй всевисні му ты хвалу Щоб дал нам радіст в новым дню Щоб полну ту людского щастя дешеву ти не промінял Щоб кожен крокти з всьому світі завды і з Господом звірял Я знаю што це нелегко што світ выкавит і спокон жеве за тым што душу губит хоц знає божі єзыконы Та може м іт прийти розплати Ваганя сумніви прийдут Як бог хотіл устерігати Як мірял ти жытьову путь Доля Ци світ нас бо благословляє і долю кожному дає Господь невідмо рукою Жытя Стежыною веде Ступай стежыною ти сміло хоц шлях жытя він не простий Як мені всід де заблудит скажы мі Господе прости Ішыры Богу помли ся підчуйти серцем твердо знай Єднані з Бом і з близкыми Свій шлях зимний завжды звіряй Рідну Лемківщыну зелені Карпаты Дебы Лемко небев мусит Вас згадати Бо Лемківскє горы долины Прекрасны Не мож забыти ни в біді ни в щасты На сцені жіночы фольклорно Етноґрафічны ансамбль Гутицкого сільского клубу Керівникяна Іляш словата музика Михайла Михайлична што мі серце непокоіт што мі серце не покоіт годі бы мі знати чы ся буду в Лемківщыні явивати Гей Бести гей Карпаты Лескіды гей Карпаты Файна тожа сорононька я не памятати Нашых дідів і прадідів ті Басиры святы Басиди гей Карпаты Басиды святы гей в разиды гей варпаты азіды святы Лемківска народна пісня шкода Боже шкода Шкода Божешлода шкода Божешло дралі за мо не чувало таша везелоґ ташок не зацір падівша не за ліва Ташо дне затвірпа дівча не злядліла Шкода года желіза называ шкода года желізля зыва кади я води лавканилы Кадия водила вели глади варві лон сяли Каримо сяли Гуляйте дівчата бо на ваші часы гуляйте дівчата поля вашій часы Ваші лоґіі коси воґля за плі Ваші лоґіі коси гуляйте пароці ож не будете гуляйте парубці бо уж не гудете во прийде той рошы же сы розіведе во прийде той рочы же сы розійте Слова та музика Михайла Михайлишыно Вытисконажы де полі круто стелит поло дно по схылах долинах там наше село там трава плахучых гогыла рыста Зеляному лісі часі для цвіта огу ди сконо ся я цвіт по весні І миле і близкє і на мені Іле і близя і рід на нені О я бы тут любо як вас найда Садом яблю на лем село зацвіта Умиті росаны звітанків встают і дашкі ся бачут зузуліпуют огу Діз она ся як світ по весні І миле і близкє і ріднені Іле і близкє і рідне мелі І полнит ся таклом долкола земля Як золотом сонце над гори сія І світлий прирідний рановий ден Для щестя для праці для новых пісень Огу ти Сво наше як світ по весні І милей близкє і рідне мені леі Хай ми ріквіднує земля по сац Хай буде всім щастя у нас і унос Щубнива родила пшеничным зерном Витай Боже ласко над нашым селом Огуна ся як світ по везні І миле і близкє і рідне мені Я бы м просил мій поіси так я не поет але людина з плитичом натуры і нежычу бы м никому жы бы бы бы бы был на моі місці то єй дуже тяжко жытя тяжко жыти людиі Вы людины ненормаль я діме ненормальня Я бы был нормальний або не писал віршы я бы не мысил так але літычного розуму моневе Ям жыю емоциям і інтуіцийом а аналітичного розуму мене ниякого неє Я жыю емоцийом і інтуіцийом так публисти свою думку про поезів Душу поета не збагнути в навєстві своім свята там почутя декі спили ся там гріх любов і каятя там є вшытко хти як діда перемішали ся хоц треба певно орієнтирувати Гнас така невеличка ватра проводила ся як раз іхали вшыткы тоты Полякы і Чехы бо то Ольга бенчува іх веля за веля на село гназна ледничкы лата а орґанізувала ся лемківска і я высуту з тым більшым Ном зараз то дві шкуві то більш писами написами был на сіла Гей Русины братя мулі час вернути краі своі Доли верхы по Бескідах Наша зимля по предідах Русинами ся зовеме разом братя ся зыйдеме Душу серце мы оддаме Же русиньскій край свімаме В чужых краях нас не треба Край нам даний былом з неба Лем ся свого нам тримати і на чуже непристати Од родины до родины гей єднайме ся Русины Мы як нарід як Словяне На свій край мы право маме Гей Русиных в цілим світі треба єдно нам хотіти жебы лем русиньска жыла вшыткых разом вєдночыла Запрошу єбо пана Михайля Михайлиша тоты слова Шановні люде Лемкы не Лемкы Як старий Лемку з Гутиска хочу од щырого серця тревитати вас вшыткых ту на святі нашого села на святі лемківского фольклору з нагоды <unk> роковим примусово выселіня Лемків з іх етнічных земель з Лемківщыны з Польщы ту на Украіну <unk> рокы То лем хвилька в істориі людства Але рокы для каждого чловека то є більше чым ціле людскє жытя Я мешкам ту рокы і уж єм стал частком той природы того села тых люди той Украіны і не мыслю себе без них як вшыткы моісильчаны жыю проблемами і нашого села і нашой Украіны Але коли <unk> рокы тому по тяжкых поневірянях приіхали нашы батькове діды Ім было барз трудні своя культура своя бесіда своі звычаі навет своя лемківска кухня Призвышювати ся было барз трудні Стары люди не переносили того і переберали ся інчы світы Молодше поколіня скоро асимілювали ся Та як там в Польщы де мы жыли вшыткы займали ся різьбарстом майстерком а тут на Украіні стал находити ся попит на іхню різьбу то они спочали глядати ліпшых місц і переселяли ся в куротны місця то моршын то трускале з цоглів то до Тарнополя Решта люди шолишали ся ту на Гутиску тыж займали ся ріжґастом але они частково были хліборобами за Союзу в Бережанах были два різьбарскы сехы і переважно більше <unk> были выхідци з села з Гутиска што робіли в них Але часы змінили ся люди різба почала западати люди полні цалком асимілювали ся серед місцевого буду і тепер уж трудно барз познати ци має людины лемківскє курія ци уж немай Навет такым лемківскым силі як Гутиской уж не почуєш лемківской бесіды На остаток я хочу щыро подякувати вшыткым тым што прилучыли ся до того жебы зробити такє свято на Гутиску Подякувати представникам району шту достоіли на щест і приіхали до нас на святкуваня села На остаток я інщы спрібую прочытати свій вірш з полин про Лемківщыну Мені тоді было сім років ящы до школы не ходил товарый поізд Лемківщыны нас Украіну відвозил Команда буле выселяти і Лемківщыну залишай і ідеш ти у чужу хату і ідеш ти у чужій край Поляк дивил ся на Лемка крило На Украінця злобумал Невинно ой несправедливо лемківскій люд наш постраждал Од них повезыл Украіну другых на захід о Польщы і де жытя там вырувало росла термина і хыщі Жытя джерельну верувало Колис лемківскій стороніі Были кєрбаш і забали І рідні лемківскій пісні Долго притулок бы шукали знайшли угувницку селі Тут першу ватру святкували На украіньскій же землі Бесіда наша вже забулать Чужый же приняли звычай Такє жытя іде сим плином што было давнє забывай Полякам треба чест віддати моєму рідному селі Там церкву нашу ту святыню І відновили і збрегли Дякуй вам жыч вам приємны цікаво колесы час Дорогы слухаче гнеско были сме на Кєрмешы селі Гутиску в бержаньскым реґіоні Тернопільской области ну а тиж были сме устях в пана Михала Михайлешына з Болудянкы запровадила вас Тадиль Анна Кырпан і попроваджыл скоро зас Оставайте здорови до стрічы за тыжден